Закон України Про телекомунікації
 ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, N 12, ст.155 )
 ( Із змінами, внесеними згідно із Законом
 N 1876-IV ( 1876-15 ) від 24.06.2004 )
 Цей Закон встановлює правову основу діяльності у сфері
телекомунікацій.
 Закон визначає повноваження держави щодо управління та
регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов'язки та
засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть
участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними
послугами.
Глава I
 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 Стаття 1. Визначення основних термінів
 1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
 абонент - споживач телекомунікаційних послуг, який отримує
телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає
підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності
або користуванні, до телекомунікаційної мережі;
 абонентна плата - фіксований платіж, який може встановлювати
оператор телекомунікацій для абонента за доступ на постійній
основі до своєї телекомунікаційної мережі незалежно від факту
отримання послуг;
 адреса мережі Інтернет - визначений чинними в Інтернеті
міжнародними стандартами цифровий та/або символьний ідентифікатор
доменних імен в ієрархічній системі доменних назв;
 адресний простір мережі Інтернет - сукупність адрес мережі
Інтернет;
 безпроводовий доступ до телекомунікаційної мережі
(безпроводовий доступ) - електрозв'язок з використанням
радіотехнологій, під час якого кінцеве обладнання хоча б одного із
споживачів може вільно переміщатися із збереженням унікального
ідентифікаційного номера в межах пунктів закінчення
телекомунікаційної мережі, які під'єднані до одного комутаційного
центру;
 взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж - встановлення
фізичного та/або логічного з'єднання між різними
телекомунікаційними мережами з метою забезпечення можливості
споживачам безпосередньо або опосередковано обмінюватись
інформацією;
 голосова телефонія - обмін інформацією голосом у реальному
часі з використанням телекомунікаційних мереж;
 дані - інформація у формі, придатній для автоматизованої
обробки її засобами обчислювальної техніки;
 домен - частина ієрархічного адресного простору мережі
Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує,
обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано
адмініструється;
 домен.UA - домен верхнього рівня ієрархічного адресного
простору мережі Інтернет, створений на основі кодування назв країн
відповідно до міжнародних стандартів, для обслуговування адресного
простору українського сегмента мережі Інтернет;
 домен другого рівня - частина адресного простору мережі
Інтернет, що розташовується на другому рівні ієрархії імен у цій
мережі;
 електрозв'язок - див. "телекомунікації";
 загальнодоступні (універсальні) телекомунікаційні послуги -
мінімальний набір визначених цим Законом послуг нормованої якості,
доступний усім споживачам на всій території України;
 Інтернет - всесвітня інформаційна система загального доступу,
яка логічно зв'язана глобальним адресним простором та базується на
Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами;
 інформаційна система загального доступу - сукупність
телекомунікаційних мереж та засобів для накопичення, обробки,
зберігання та передавання даних;
 інформаційна безпека телекомунікаційних мереж - здатність
телекомунікаційних мереж забезпечувати захист від знищення,
перекручення, блокування інформації, її несанкціонованого витоку
або від порушення встановленого порядку її маршрутизації;
 інформація - відомості, подані у вигляді сигналів, знаків,
звуків, рухомих або нерухомих зображень чи в інший спосіб;
 канал електрозв'язку - сукупність технічних засобів,
призначених для перенесення електричних сигналів між двома
пунктами телекомунікаційної мережі, і який характеризується смугою
частот та/або швидкістю передачі;
 кінцеве обладнання - обладнання, призначене для з'єднання з
пунктом закінчення телекомунікаційної мережі з метою забезпечення
доступу до телекомунікаційних послуг;
 ліцензія - документ, що засвідчує право суб'єкта
господарювання на здійснення зазначеного в ньому виду діяльності у
сфері телекомунікацій протягом визначеного строку на конкретних
територіях з виконанням ліцензійних умов;
 ліцензування - видача, переоформлення, продовження терміну
дії, визнання недійсними, анулювання ліцензій, видача копій та
дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних
реєстрів, контроль за додержанням ліцензійних умов, видача
розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов;
 монопольний (домінуючий) оператор телекомунікацій - оператор,
який відповідно до законодавства України займає монопольне
(домінуюче) становище на ринку певних телекомунікаційних послуг на
території держави чи певного регіону;
 Національний план нумерації - нормативно-правовий акт, який
визначає структуру, регламентує розподіл та умови використання
номерного ресурсу в телекомунікаційних мережах;
 номерний ресурс - сукупність цифрових знаків, що
використовуються для позначення (ідентифікації) мереж, послуг,
пунктів закінчення мережі в телекомунікаційних мережах загального
користування;
 оператор телекомунікацій - суб'єкт господарювання, який має
право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом
на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних
мереж;
 передавання даних - передавання інформації у вигляді даних з
використанням телекомунікаційних мереж;
 провайдер телекомунікацій - суб'єкт господарювання, який має
право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права
на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних
мереж і надання в користування каналів електрозв'язку;
 проводовий електрозв'язок - передавання і приймання
інформації із застосуванням проводових ліній з металевими або
волоконнооптичними жилами;
 пункт закінчення телекомунікаційної мережі - місце стику
(з'єднання) мережі телекомунікацій та кінцевого обладнання;
 ресурси телекомунікаційних мереж - наявні в
телекомунікаційних мережах кількість номерів (номерний ресурс),
кількість і пропускна спроможність проводових ліній з металевими
жилами, оптичними волокнами, радіоліній, каналів, трактів для
передавання інформації, комутаційних станцій та вузлів,
радіочастотний ресурс;
 розподіл номерного ресурсу - виділення номерного ресурсу з
визначеного діапазону номерів для надання телекомунікаційних
послуг;
 розрахункова такса - сума, що визначає розмір оплати за
доступ до технічних та технологічних ресурсів мереж операторів
телекомунікацій (здійснення доступу) для пропуску одиниці трафіка
і застосовується для операторів, які є суб'єктами господарської
діяльності на території України;
 рухомий (мобільний) зв'язок - електрозв'язок із застосуванням
радіотехнологій, під час якого кінцеве обладнання хоча б одного із
споживачів може вільно переміщатися в межах усіх пунктів
закінчення телекомунікаційної мережі, зберігаючи єдиний унікальний
ідентифікаційний номер мобільної станції;
 споживач телекомунікаційних послуг (споживач) - юридична або
фізична особа, яка потребує, замовляє та/або отримує
телекомунікаційні послуги для власних потреб;
 споруди електрозв'язку - будівлі, вежі, антени, що
використовуються для організації електрозв'язку;
 сталість телекомунікаційної мережі - властивості
телекомунікаційної мережі зберігати повністю або частково свої
функції за умови впливу на неї дестабілізуючих чинників;
 суб'єкти ринку телекомунікацій - оператори, провайдери
телекомунікацій, споживачі телекомунікаційних послуг, виробники
та/або постачальники технічних засобів телекомунікацій;
 телекомунікації (електрозв'язок) - передавання,
випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового
тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по
радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах;
 телекомунікаційна мережа - комплекс технічних засобів
телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації,
комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів,
письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого
роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних
системах між кінцевим обладнанням;
 телекомунікаційна мережа загального користування -
телекомунікаційна мережа, доступ до якої відкрито для всіх
споживачів;
 телекомунікаційна мережа доступу - частина телекомунікаційної
мережі між пунктом закінчення телекомунікаційної мережі та
найближчим вузлом (центром) комутації включно;
 телекомунікаційна послуга (послуга) - продукт діяльності
оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на
задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій;
 телемережі - телекомунікаційні мережі загального
користування, що призначаються для передавання програм радіо- та
телебачення, а також інших телекомунікаційних і мультимедійних
послуг і можуть інтегруватися з іншими телекомунікаційними
мережами загального користування; ( Абзац статті 1 в редакції
Закону N 1876-IV ( 1876-15 ) від 24.06.2004 )
 технічні засоби телекомунікацій - обладнання, станційні та
лінійні споруди, призначені для утворення телекомунікаційних
мереж;
 транспортна телекомунікаційна мережа - мережа, що забезпечує
передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та
звуків або повідомлень будь-якого роду між підключеними до неї
телекомунікаційними мережами доступу;
 фіксований зв'язок - телекомунікації, що здійснюються із
застосуванням стаціонарного (нерухомого) кінцевого обладнання.
 Стаття 2. Мета Закону
 1. Метою цього Закону є забезпечення повсюдного надання
телекомунікаційних послуг достатніх асортименту, обсягу та якості
шляхом обмеженого регулювання ринкових відносин для сприяння
ефективному функціонуванню відкритого і справедливого
конкурентного ринку. Закон визначає засади захисту прав споживачів
та контролю за ринком телекомунікацій з боку держави.
 Стаття 3. Призначення телекомунікацій
 1. Сфера телекомунікацій є складовою частиною галузі зв'язку
України.
 2. Телекомунікації є невід'ємною частиною виробничої та
соціальної інфраструктури України і призначені для задоволення
потреб фізичних та юридичних осіб, органів державної влади в
телекомунікаційних послугах.
 Стаття 4. Законодавство про телекомунікації
 1. Законодавство України про телекомунікації складається з
Конституції України ( 254к/96-ВР ), цього Закону та інших
нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері.
 Стаття 5. Сфера дії Закону
 1. Дія цього Закону поширюється на відносини суб'єктів ринку
телекомунікацій щодо надання та отримання телекомунікаційних
послуг і використання телекомунікаційних мереж загального
користування.
 2. Дія цього Закону не поширюється на телекомунікаційні
мережі, що не взаємодіють з телекомунікаційними мережами
загального користування, за винятком їх використання в умовах
надзвичайної ситуації, надзвичайного та воєнного стану.
 Стаття 6. Принципи діяльності у сфері телекомунікацій
 1. Основними принципами діяльності у сфері телекомунікацій є:
 1) доступ споживачів до загальнодоступних телекомунікаційних
послуг, які необхідні їм для задоволення власних потреб, участі в
політичному, економічному та громадському житті;
 2) взаємодія та взаємозв'язаність телекомунікаційних мереж
для забезпечення можливості зв'язку між споживачами всіх мереж;
 3) забезпечення сталості телекомунікаційних мереж і
управління цими мережами з урахуванням їх технологічних
особливостей на основі єдиних стандартів, норм та правил;
 4) державна підтримка розвитку вітчизняного виробництва
технічних засобів телекомунікацій;
 5) заохочення конкуренції в інтересах споживачів
телекомунікаційних послуг;
 6) збільшення обсягів телекомунікаційних послуг, їх переліку
та утворення нових робочих місць;
 7) впровадження світових досягнень у сфері телекомунікацій,
залучення, використання вітчизняних та іноземних матеріальних і
фінансових ресурсів, новітніх технологій, управлінського досвіду;
 8) сприяння розширенню міжнародного співробітництва у сфері
телекомунікацій та розвитку глобальної телекомунікаційної мережі;
 9) забезпечення доступу споживачів до інформації про порядок
отримання та якість телекомунікаційних послуг;
 10) ефективність, прозорість регулювання у сфері
телекомунікацій;
 11) створення сприятливих умов діяльності у сфері
телекомунікацій з урахуванням особливостей технологій та ринку
телекомунікацій.
 2. Надання телекомунікаційних послуг на території України є
виключним правом юридичних осіб з місцезнаходженням на території
України, які зареєстровані відповідно до законодавства України,
та/або фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності з
постійним місцем проживання на території України.
 Стаття 7. Вживання мов у сфері телекомунікацій
 1. У сфері надання телекомунікаційних послуг в Україні
вживаються українська мова, мови інших національностей відповідно
до законодавства України.
 2. Адреси відправника та одержувача телеграм, що
пересилаються в межах України, повинні зазначатись українською або
російською мовою.
 3. Текст телеграми може бути написаний будь-якою мовою з
використанням літер кирилиці або латинської абетки.